Гітара (ісп. guitarra, італ.(італійський) chitarra, франц.(французький) guiterne, guitare, англ.(англійський) gittern, guitar; першоджерело: греч.(грецький) kithára — кіфара, цитра), струнний щипковий інструмент. Складається з корпусу з глибокими виїмками з боків і плоскими деками, з яких верхня має посередині круглий отвір резонатора, шийки з грифом, забезпеченим ладами, і голівки з колками. Струни застосовувалися спочатку жильні, пізніше металеві і нейлонові. У 13 ст в Іспанії користувалася популярністю Р. з 4 подвійними струнами. У 17 ст Р. з 5 подвійними струнами під назвою «іспанською» набула поширення в Італії і ін. європейських країнах, а також в Америці. Особливу популярність в Європі Р. придбала в середині 18 ст До цього часу замість 5 подвійних струн стали застосовувати 6 одинарних, встановилися квартово-терцовий буд. У Росії, частково і в Польщі, що веде положення зайняла 7-струнна Р. терцового будуючи (т.з. російська Р.). Виготовлялися також Р. з великою кількістю струн (з додатковими басами). Р. застосовується головним чином для акомпанементу співу, а також в камерних ансамблях і для сольної гри. У ряді країн вона стала народним інструментом. Для Р. писали Н. Паганіні, а також ряд видних композиторів 20 ст — М. де Фалья, Е. Віла Лобос і ін. Серед видатних зарубіжних гітаристів — М. Джуліані (Італія), Ф. Сміття, Ф. Таррега, А. Сеговія (Іспанія), М. Л. Анідо (Аргентина), вітчизняних, — А. О. Сихра, М. Т. Висоцкий, М. Д. Соколовський, А. М. Іванов-Крамськой. Гітаристи-віртуози з успіхом виступають на естраді з сольними концертами.
Особливі різновиди Р. — що з'явилися в 20 ст гавайська, на якій грають спеціальним плектром, тримаючи Р. навзнаки на колінах і притискуючи струни до грифа металевою пластинкою, і оркестрова, або Джаз-г., з ефамі, як в скрипки, також розрахована на звукоїзвлеченіє плектром.
Літ.: Іванов М., Російська семиструнна гітара, М-код.—Л., 1948; Вольман Би., Гітара в Росії, Л., 1961; його ж. Гітара і гітаристи, Л., 1968; Buek F., Die Gitarre und ihre Meister, 3. Aufl., B., [1952]; Pujol E., La guitarra в su historia, B. Aires [1932]; Powrozniak J., Gitara od A do Z [Kr., 1966].
