Гіпогенні месторождєєнія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гіпогенні месторождєєнія

Гіпогенні родовища , магматогенниє родовища, ендогенні родовища, родовища корисних копалини, пов'язані з геохімічними процесами глибинних частин земної кори і подкорового матеріалу. Местомом їх локалізації служать глибинні геологічні структури, що визначають умови накопичення мінеральної речовини, форму і будову тіл корисних копалини. Р. м. формуються з магматичних розплавів або з газових перегонів і гарячих водних розчинів в обстановці високого тиску і температур. Серед Р. м. виділяються п'ять головних генетичних груп: магматичні, пегматитові, карбонатітовиє, скарнові і гидротермальниє. Магматичні родовища утворюються при застиганні розплавів, що містять коштовні елементи (хром, титан, залізо, платину, мідь, нікель і ін.). Пегматитові є відщепленнями кінцевих продуктів остигаючої магми; містять польовий шпат, кварц, мусковіт, флюорит, дорогоцінні камені) з'єднання літію, ріллія. Карбонатітовиє родовища утворені скупченнями карбонатів кальцію, магнію і заліза; асоціюють з ультраосновнимі лужними магматичними породами і укладають руди заліза, міді, ніобію, апатит і флогопіт. Скарнові родовища виникають під впливом гарячої пари на вміщаючі породи поблизу розігрітих контактів магматичних порід (руди заліза, міді, вольфраму, свинцю, цинку, бору і ін.). Гидротермальниє родовища складаються з руд, що є осіданнями, циркулюючими на глибині гарячих водних розчинів (руди кольорових, рідких, благородних і радіоактивних металів).

  Літ.: Татарінов П. М., Умови утворення родовищ рудних і нерудних корисних копалини, 2 видавництва, М., 1963; Смирнов Ст І., Геологія корисних копалини, 2 видавництва, М., 1969.

  Ст І. Смирнов.