Гіперморфоз (від гіпер... і греч.(грецький) morphe — вигляд, форма), гіпертелія, надспеціалізація, тип розвитку філогенезу, ведучий до порушення стосунків організму з середовищем унаслідок гіпертрофії окремих органів (наприклад, іклів у викопного шаблезубого тигра — махайрода, рогів у гігантського оленя, іклів у сучасного кабана — бабірусси і т.п.). Окремий випадок Р. — загальне збільшення розмірів тіла, що веде до порушення кореляцій окремих органів. Р. — показник відставання еволюції організму від змін умов існування; при значному прояві веде до вимирання.
Літ.: Шмальгаузен І. І., Дороги і закономірності еволюційного процесу, М. — Л., 1940.
