Гіперемія (від гіпер... і греч.(грецький) haima — кров), повнокров'я, збільшення кровонаповнення тканини або органу. Розрізняють артеріальну Р. і венозну Г. Артеріальная (активна) Р. виникає унаслідок посилення припливу крові по артеріях при підвищенні тонусу судинорозширювальних або зниженні тонусу судинозвужувальних нервів. Причини: підвищення чутливості судин до фізіологічних подразникам, вплив надзвичайних подразників (бактерійні токсини, висока температура, продукти тканинного розпаду і ін.); у людини велику роль грають психогенні чинники (сором, гнів і ін.). Характеризується розширенням артерій в гіперемійованій ділянці, підвищенням його температури, прискоренням кроветока, почервонінням (наприклад, Р. особи). Супроводиться посиленням обмінних процесів в тканинах і сприяє їх регенерації. При патологічних змінах в судинах при артеріальною Р. можуть виникати крововиливу. З лікувальною метою артеріальну Р. викликають гірчичниками, банками. Венозна (пасивна, застійна) Р. відбувається при порушенні відтоку крові по венах при незмінному припливі унаслідок здавлення венозної стінки (рубець, пухлина, варікозне розширення вен, набряк і ін.). ослабінні сердечної діяльності. Характеризується уповільненням кроветока аж до його повної зупинки. Розвивається кисневе голодування тканин, підвищується проникність судинної стінки, утворюється набряк. Тривалий застій крові і набряк можуть привести до атрофії паренхіми органу.
