Гінгівіт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гінгівіт

Гінгівіт (від латів.(латинський) gingiva—десна), захворювання ясен, що має запальний, дистрофічний і ін. характер. Р. може розвинутися при дії на тканині ясен несприятливих зовнішніх чинників (інтоксикація свинцем, марганцем, вісмутом і ін.), а також бути проявом порушеної місцевої або загальної реактивності організму. При дії шкідливих чинників на слизисту оболонку ясен запалюється спочатку ясенний сосочок, потім сусідні ділянки слизистої оболонки. З'являються кровоточивість і хворобливість ясен. При тривалій дії шкідливих чинників можливий розвиток деструктивного процесу — освіта на слизистій оболонці ясен виразок, ерозій і ін. При появі некротичних ділянок унаслідок інтоксикації погіршується загальний стан організму, підвищується температура тіла, виникають головний біль, слабкість, рясний піт, безсоння, гнильний запах з рота. Р. мають тенденцію до частих загостренням, що виникають одночасно із загостренням якого-небудь захворювання шлунково-кишкового тракту. Лікування направлене на усунення основного захворювання і шкідливих чинників. Профілактика: обов'язкове чищення зубів, систематичне видалення зубного каменя, своєчасне лікування зубів і слизистої оболонки порожнини рота.

  Літ.: Керівництво по терапевтичній стоматології, під ред. А. І. Евдокимова, М., 1967.

  Ст Н. Ісаєв.