Гібон (Gibbon) Едуард (27.4.1737, графство Суррей, — 16.1.1794, Лондон), англійський історик. Основне вигадування —«История занепаду і руйнування Римської імперії» (русявий. пер.(переведення) Ст Н. Неведомського, 1883—86) містить заснований на детальному вивченні джерел виклад політичній історії Римської імперії і Візантії з кінця 2 ст до 1453 (падіння Константинополя) з екскурсами в історію західно-європейського середньовіччя і Росії. Причини падіння Римської імперії Р. бачить в посиленні свавілля і деспотизму імператорів (що подавили в масах ініціативу і самостійність), фінансового гніту і насилій імперської бюрократії, в ослабінні дисципліни в армії, яка не змогла захистити державу від варварів. Падіння імперії, на думку Р., було прискорене поширенням християнства, що убило дух патріотизму і громадянськості. Р. була зроблена спроба дати огляд розвитку християнської церкви. У вигадуваннях Р. знайшли віддзеркалення ідеї просвітницької філософії 18 ст
Соч.: The history of the decline and fall of the Roman Empire, v. 1—7, L., 1903—06.
Літ.: Космінський Е. А., Історіографія середніх століть, V ст — сірок.(середина) XIX ст Лекції, [М.], 1963, с. 247—49; Лютов М. М., Життя і праці Гіббона, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би. 1900; Жебельов С. А., Древній Рим, ч. 2, П., 1923; Bond Н. L., The literary art of Edward Gibbon, Oxf., 1960.
