Гюйо Жан Марі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гюйо Жан Марі

Гюйо (Guvau) Жан Марі (28. 10. 1854, Лаваль, — 31. 3. 1888, Ментону), французький філософ-позитивіст, прибічник утилітаризму . Професор ліцею Кондорсе (Париж). Основні роботи присвячені естетиці, моралі і релігії. Особлива увага Р. зосереджує на соціальному утриманні мистецтва (що розуміється в своїй основі як біологічне), мистецтво, по Р., одночасне і результат надміру життєвих сил, і діяльність, що вимагає напруженої праці («Завдання сучасної естетики», 1884, русявий.(російський) пер.(переведення) 1899, «Мистецтво з точки зору соціології», 1889, русявий.(російський) пер.(переведення) 1891). Розглядаючи духовні явища з точки зору користі для біологічного функціонування, Р. характеризує моральність як необхідність, що забезпечує рівновагу життєвих сил. Соціологічні погляди Р. носять дрібнобуржуазний характер. Суспільство майбутнього малювалося Р. у вигляді гармонійної солідарності розумів, волі і емоцій. На думку Р., з еволюцією людини традиційні релігійні вистави повинні відпасти «Безвір'я майбутнього», 1887, русявий.(російський) пер.(переведення) 1908). Стоячи на елітарній позиції, Р. розділяв людство на творців — носіїв вищої «життєвої інтенсивності», і на пасивну масу.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Собр. соч.(вигадування), т. 1—5, СП(Збори постанов) Би 1898—1901.

  Літ.: Радлов Е. Л., Принципи філософії Гюйо, «Журнал Міністерства народної освіти», 1894,№ 5; Кріль Т., Думки Гюйо про моральність і виховання, «Освіта», 1896 № 2—3, відділ 2; Fouilee A,, La morale, I ''art et la religion d''apres М. Guyau, 4 ed., P., 1901; Bergmann E., Die Philosophie Guyaus, Lpz., 1912.

  Н. Н. Козюра.