Гуттузо (Guttuso) Ренато (р. 2.1.1912, Багерія, Сіцілія), італійський живописець і графік, громадський діяч, активний борець за мир. Глава соціально-реалістичного напряму в сучасному італ.(італійський) мистецтві. З 1940 член компартії, з 1956 член ЦК. Член Президентської ради суспільства «Італія — СРСР» (з 1963). Член Комітету з Міжнародних Ленінських премій «За зміцнення світу між народами». Академік АХ(Академія витівок) в Римі (1960). Почесний член АХ(Академія витівок) СРСР (1962). Вчився в АХ(Академія витівок) в Римі. У 1939 прилучився до антифашистських діячів культури, «Корренте», що об'єднався довкола журналу («Corrente», Мілан). Під час 2-ої світової війни в 1943—45 брав участь в русі Опори. У післявоєнний період був лідером реалістичного крила об'єднання італ.(італійський) художників «Новий фронт мистецтва» (1946—48). В кінці 30 — початку 40-х рр. Р. виступив з рядом антифашистських творів, що відобразили в експресивній, деколи символічній формі героїчну боротьбу і страждання народу [«Розстріл», 1938, Галерея сучасного мистецтва, Рим; «Розп'яття», 1940—41, власність автора; серія малюнків «Gott mit uns!» («З нами бог!»), туш, темпера, 1944—45, удостоєна Золотої медалі Світу Усесвітньої Ради Світу, 1950]. З кінця 40-х рр. Р. вступає в період творчого розквіту. Переосмисляя традиції ряду європейських художніх течій 19—20 вв.(століття) (романтизму, критичного реалізму, експресіонізму, кубізму), він прагне до створення сучасного реалістичного мистецтва, що відкликається на животрепетні соціальні проблеми. У творах кінця 40 — 60-х рр. Р. відтворює широку і багатогранну картину життя капіталістичної Італії, оголюючи властиві їй трагізм і гостроту протиріч. У картинах «Заняття порожніх поміщицьких земель селянами в Сіцілії» (1948—50, Німецька АХ(Академія витівок), Берлін), «Буги-вуги в Римі» (1952, збори Фарінеллі, Рим), «Пляж» (1955—56, Національна галерея, Парма), «Людина, яка їсть спагетті» (1956, збори Фарінеллі, Рим), «Дискусія» (1959, Галерея Тейт, Лондон), «Натовп» (1960, Ермітаж, Ленінград) і ін. відбиті роз'єднаність людей на буржуазному світі, убогість і безправ'я народних мас, їх мужня боротьба за соціальне оновлення. Художник-демократ, Р. затверджує нові естетичні і соціальні цінності створюючи виконані суворої правди, героїчно-монументальні художні способи народного життя. В цілях посилення емоційної дії своїх робіт, відмічених нещадною точністю реалістичних спостережень, Р. часто використовує різке, контрастне звучання кольору, драматичну виразність гострого, динамічного малюнка, узагальнене ліплення об'ємів. Істотне місце в його творчості займають пейзажі, чіткі по композиції, виконані строгої величі («Пейзаж в Калабрії», 1953: «3аход сонця в неаполітанській бухті», 1955), а також натюрморти, яким властиві підкреслена простота предметів, несподівана гострота композиції, відчуття зв'язку речей з напруженим трудовим життям людини («Корзина, кліщі і молоток», 1951, власність автора).
Літ.; Ренато Гуттузо. Каталог, М., 1961; Панська А. Р., Русаків Ю. А., Ренато Гуттузо, Л. — М. [1965]: Moravia А., Renato Guttuso, Palermo, 1962.
