Гурський Ілля Данилович [р. 14(26) .4. 1899, д. Замостье, нині Узденського району Мінської обл.], білоруський радянський письменник. Член КПРС з 1919. Автор п'єс про робочий клас «Кочегари» (1929) і «Нове місто» (1931). Партизанській боротьбі присвячена повість «Лісові солдати» (1945) і роман «У вогні» (1952). Роман «Ветер століття» (1966) оповідає про перемогу Жовтневої революції в Білорусії. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Вибрания твори, Miнськ, 1951; у русявий.(російський) пер.(переведення) — У великій дорозі, М., 1960; Вітер століття, Мінськ, 1968.
Літ.: Пicьменнiki Савецкай Беларусi. Кароткi бiябiблiяграфiчни даведнik, Miнськ, 1970.
