Гуарані, мова південноамериканських індіанських племен (каїнгуа, гуаяки, апапокура, івапаре, гуїяна, чані, чирінгуано і ін.), тупі-гуарані, що відноситься до сім'ї мов. До колонізації Південної Америки (16 ст) був поширений на території сучасної Бразилії, Парагвая, північної Аргентини. Мова Р. лягла в основу т.з. спільної мови (lingua geral), яка донині служить міжплемінним засобом спілкування серед індійців Південної Америки. З 16 ст підпадав під вплив ісп.(іспанський) і португ.(португальський) мов. У Парагваї місіонери продовжували користуватися Р. і склали на основі латинського алфавіту декількох словників і граматик, чим сприяли збереженню мови Р. В сучасній Парагваї державна мова — іспанський, проте на Р. говорить близько 80% населення, видаються газети і книги.
Літ.: Cornelsen Е., Lingua Guarani, Rio de J., 1937: Ayrosa P., Apontamentos para а bibliografia da lingua Tupi-guarani, «Universidade de Sao Paulo», Boletim № 4, 1943; Jover Peralta А. в 0suna Т., Diccionario guarani-espanol, B. Aires [1951].
