Грюн Анастазіус
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грюн Анастазіус

Грюн (Grun) Анастазіус [псевдонім; справжнє ім'я Антон Олександр фон Ауершперг (Auersperg)] (11. 4. 1806, Лайбі, — 12. 9. 1876, Грац), австрійський поет. Представник австрійського лібералізму 40-х рр., він був членом франкфуртського парламенту, вітав угорську буржуазну революцію 1848—49. Літературну діяльність почав як новеліст, але краща частина його творчості — вірші у дусі романтизму: збірки «Пелюстки любові» (1830), «Останній лицар» (1830). Збірки «Прогулянки віденського поета» (1831), «Вірші» (1837) містять протест проти політики Габсбургов і католицькій реакції. Комічний епос «Нібелунги у фраку» (1843) — сатира на реакційну Пруссію. Перевів і видав словенські «Народні пісні Крайни» (1850), обробив середньовічні австр.(австрійський) шванки «Піп Каленберг» (1850), англійську народну баладу про Робін Гуде (1864).

  Соч.: Sämtliche Werke, Bd 1—10, Lpz., 1907.

 

  Літ.: Radios P. von, Anastasius Grün und seine Heimat, Stuttg., 1876; Schmidt A., Dichtung und Dichter Österreichs im 19 und 20 Jahrhundert, Bd 1-2, Salzburg — Stuttg., 1964.

  Н. Би. Веселовськая.