Грюндгенс (Gründgens) Густав (22.12. 1899, Дюсельдорф, — 7.10.1963, Маніла), німецький актор і режисер. Дебютував в 1918. З 1922 був актором і режисером гамбургського театру «Каммершпіле». У 1928—32 працював в Німецькому театрі в Берліні. З 1932 інтендант (керівник) Берлінського державного театру, з 1937 генеральний інтендант Прусського державного театру. У 1946—47 грав і ставив спектаклі в берлінському Німецькому театрі ім. М. Рейнхардта. У ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в 1947—55 керував театрами Дюсельдорфа, в 1955—63 — Німецьким драматичним театром в Гамбурзі.
Політична безпринципність, відсутність ідейних переконань характерні для творчої дороги Г. Он ставив і низькопробні вироби, подібні до п'єс Муссоліні, і здійснив ряд значних спектаклів класичної драматургії. Створив спектаклі: «Король Лір» (1934) і «Дванадцята ніч» (1937, грав роль Мальволіо) Шекспіра, «Чаю» Чехова (1948, виконував роль Трігоріна); грав Воробйова в «Неспокійній старості» Рахманова (1946), поставив «Тінь» Шварця (1947), звертався к Б. Брехту («Свята Іоана боєнь», 1959). Був режисером ряду оперних спектаклів. Серед ролей: Мефістофель («Фауст» Гете), Гамлет (однойменна трагедія Шекспіра), Франц Моор, Валленштейн («Розбійники», «Смерть Валленштейна» Шиллера) і ін. У 1959 з Німецьким драматичним театром був на гастролях в СРСР.
Соч.: Wirklichkeit des Theaters, Fr./M., 1953.
Літ.: Mühr A., Großes Theater. Begegnungen mit G. Gründgens, B., 1950.
