Грунтові води, підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту. Утворюються головним чином за рахунок інфільтрації (просочування) атмосферних опадів і вод річок, озер, водосховищ, зрошувальних каналів; місцями запаси Р. ст поповнюються висхідними водами глибших горизонтів (наприклад, водами артезіанських басейнів), а також за рахунок конденсації водяної пари.
Зверху Р. ст зазвичай не перекриваються водонепроникними породами, а водопроникний пласт вони заповнюють не на повну потужність, тому поверхня Р. ст є вільною, ненапірною. На окремих ділянках, де все ж є місцеве водотривке перекриття, Р. ст набувають місцевий натиск (величина останнього визначається положенням рівня Р. ст на прилеглих ділянках, що не мають водотривкого перекриття). Коли бурова свердловина або копаний колодязь досягають Р. ст, їх рівень (т.з. дзеркало Р. ст) встановлюється на тій глибині, де вони були зустрінуті. Області живлення і поширення Р. ст збігаються. Унаслідок цієї умови формування і режим Р. ст володіють характерними особливостями, що відрізняють їх від глибших артезіанських вод: Р. ст чутливі до всіх атмосферних змін. Залежно від кількості випадних атмосферних опадів поверхня Р. ст випробовує сезонні коливання: у суху пору року вона знижується, у вологе — підвищується змінюються також дебіт, хімічний склад і температура Р. ст Поблизу річок і водоймищ зміни рівня, витрати і хімічного складу Р. ст визначаються характером гідравлічного зв'язку їх з поверхневими водами і режимом останніх. Величина стоку Р. ст за багатолітній період приблизно дорівнює кількості води, що поступила шляхом інфільтрації. В умовах вологого клімату розвиваються інтенсивні процеси інфільтрації і підземного стоку, що супроводжуються вилуговуванням грунтів і гірських порід. При цьому легко розчинні солі — хлориди і сульфати — виносяться з порід і грунтів; в результаті тривалого водообміну формуються прісні Р. ст, мінералізовані лише за рахунок відносний мало розчинних солей (переважно гідрокарбонатів кальцію). В умовах посушливого теплого клімату (у сухих степах, напівпустелях і пустелях) унаслідок короткочасності випадання і малої кількості атмосферних опадів, а також слабкої дренованої місцевості підземний стік Р. ст не розвивається; у витратній частині балансу Р. ст переважає випар і відбувається їх засолення.
Відмінності умов формування Р. ст обумовлюють зональність їх географічного розподілу, яка тісно пов'язана із зональністю клімату, грунтового і рослинного покриву. У лісових, лісостепових і степових районах поширені прісні (або слабомінералізованниє) Р. в.; в межах сухих степів, напівпустель і пустель на рівнинах переважають солоні Р. ст, серед яких прісні води зустрічаються лише на окремих ділянках.
Найбільш значні запаси Р. ст зосереджені в алювіальних відкладеннях річкових долин, в конусах винесення предгірних областей, а також в неглибоко залягаючих масивах тріщинуватих і закарстованних вапняків (рідше в тріщинуватих вивержених породах).
Р. ст в силу відносний легкій доступності мають велике значення для народного господарства як джерела водопостачання промислових підприємств, міст, селищ, населених пунктів в сільській місцевості і т. д..
Літ.: Саваренський Ф. П., Гідрогеологія, М., 1935; Ланге О. До., Гідрогеологія, М., 1969.
