Грот в архітектурі, тип паркової споруди (деколи у вигляді павільйону), кладка і обробка якого (черепашки, туф, морські камені) імітують природну печеру. Р. були особливо широко поширені в европ.(європейський) садово-парковій архітектурі 17—18 вв.(століття) (у Росії — з 18 ст).
