Гроссман Леонід Петрович [12(24) .1.1888, Одеса, — 15.12.1965, Москва], радянський літературознавець. Закінчив юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі (1911). Почав друкуватися в 1903. Професор Московського гірського педагогічного інституту ім. Ст П. Потемкина. Основні роботи присвячені творчості Ф. М. Достоєвського і ін. письменникам 19 ст, питанням поетики, зв'язкам русявий.(російський) літератури з суспільною думкою і зап.(західний)-европ. літературою, драматургії і театру. Автор романів і повістей: «Записки Д''Аршиака» (1930), «Рулетенбург» (1932), «Оксамитовий диктатор» (1933).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—4, М., 1928; Життя і праці Ф. М. Достоєвського, М.— Л., 1935; Бальзак в Росії, в кн.: Літературний спадок, т. 31—32, М-код.,1937; Театр Сухово-Кобиліна, М. — Л., 1940; Н. С. Лісків, М.. 1945; Пушкін, 3 видавництва, М., 1960; Достоєвський, 2 доп. видавництво, М., 1965; Роман Ніни Зарічною, альм. «Прометей», т. 2, М., 1967.
