Грижа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грижа

Грижа, виходження внутрішніх органів або глибоких тканин з порожнин, нормально займаних ними, під шкіру або в міжм'язову клітковину без порушення цілості покривів. У людини частіше зустрічаються Р. живота, рідше мозкові, м'язові Г. По походженню розрізняють Р. природжені і придбані (післяопераційні, посттравматичні і ін.

загрузка...

  Р. живота. По місцю виходу розрізняють пахові, стегнові, пупкові, білій лінії живота і сухожильних перемичок прямих м'язів живота, сідничі, промежинні і внутрішні (діафрагмальна, сальникова). До утворення Р. ведуть особливості анатомічної будови (розширені пахові і пупкові кільця і ін.) і аномалії розвитку черевної стінки. При комбінації цих причин в області слабкої ділянки або рубців черевної стінки (грижове кільце) починає випинатися частина прістеночной очеревини, твірна грижового мішка; услід за нею в грижовий мішок випадають ті або інші органи черевної порожнини (частіше тонка кишка, сальник). Коли випадають органи, розташовані в зачеревному просторі або частково покриті очеревиною, грижовий мішок відсутній. Зовнішні Р. розпізнаються по наявності еластичної консистенції випинання, покритого незміненою шкірою. Лежачи хворого це грижове випинання часто самостійно або при легкому натисканні зникає, опускаючись в черевну порожнину. Грижове випинання поступово збільшується і досягаючи інколи значних розмірів, може заподіювати незручності при рухах. Органи, знаходячись в грижовому мішку і розташовуючись безпосередньо під шкірою, легко травмуються. Тривале перебування внутрішніх органів в грижовому мішку приводить до утворення спайок між органами або з грижовим мішком, що перешкоджає вправленню Г.; утворюється невправима Р., тобто грижове випинання не вирушає в черевну порожнину при зміні положення хворого. Важким ускладненням Р. є її утиск. При кашлі, натуженні або ін. фізичній напрузі кишкові петлі можуть вислизнути в грижовий мішок і ущемлюватися в грижовому кільці (див. мал. ). У цих випадках спроби вправити Р. можуть привести до серйозних наслідків; ці Р. підлягають хірургічній операції.

  Лікування Р. лише хірургічне. Бандажі тимчасово утримують Р., але не оберігають від утиску. Тривале носіння бандажа, що створює постійний тиск на тканині, веде до їх атрофії, подальшого ослабіння черевної стінки, сприяє розвитку спайок. Щоб уникнути ускладнень операції повинні піддаватися все Р. Профілактика: заняття фізичною культурою, лікування хронічного кашлю, запоровши, виснаження, ожиріння; жінкам при вагітності рекомендується носіння бандажа, що оберігає від розтягування черевну стінку, і масаж живота після пологів.

  Літ.: Криму А. П., Черевні грижі, До., 1950; Крамаренко Ю. Ю., Внутрішні черевні грижі і кишкова непрохідна, М., 1956; Стручків Ст І., Принципові питання лікування хворих з ущемленою грижею, «Радянська медицина», 1958 № 1.

  І. Б. Розанців.

  Р. у тварин. У тварин зустрічається Р. пупкова, черевна, інтравагинальная, мошонкова, промежинна і стегнова. Природжені Р. спостерігаються переважно в молодняка унаслідок надмірної величини анатомічних отворів суміжних порожнин або природжених аномалій. Сприяючими чинниками придбаних Р. є надмірна напруга черевного преса при роботі, гнійні процеси, стареча атрофія, надмірний тиск плоду і ін. Лікування Р. оперативне.

  Ст Р. Тараса.

Утиск тонкої кишки: 1 — відрізок, що приводить; 2 — відрізок, що відводить; 3 — місце утиску; 4 — місце перфорації кишки.