Граф Оскар Марія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Граф Оскар Марія

Граф (Graf) Оскар Марія (22.7.1894, Берг, Баварія, — 28.6.1967, Нью-Йорк), німецький письменник. Син пекаря, Р. біг з будинку, бродяжив. З 1915 в армії, засуджений за бунтарство до розстрілу, але був поміщений в психіатричну лікарню. Брав участь в революційному русі 1918—19 як член незалежної соціал-демократичної партії. У 1933 емігрував, звернувся до нацистського уряду з відкритим листом-памфлетом «Спаліть мене» (1933). Перші книги Р. — збірки віршів «Революціонери» (1917), повість «Рання пора» (1922, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925). Роман «Ми в пастці» (1927) автобіографічний. Один із значних творів антифашистської літератури — роман Р. «Антон Зіттінгер» (1937, русявий.(російський) пер.(переведення) 1939). Роман «Беспокойство, викликане миротворцем» (1948) малює побут баварського села. У романі «Завоювання світу» (1948) описуються страшні наслідки атомної війни. Відомі також п'єса «Балада маленького містечка» (1952), роман «Втеча в посередність» (1959), збірка розповідей «Велике дзеркало селянина» (1962).

  Соч.: Das Gelächter von auben. Aus meinem Leben, 1918—1933, Münch., 1966.

  А. Л. Захаров.