Грасман (Grassmann) Герман (15.4. 1809, Штеттін, — 26.9.1877, там же), німецький математик, що займався також фізикою і філологією. У вигадуванні «Вчення про протяжні величини» (1844) дав перша систематична побудова вчення про багатовимірний евклідовом простір, що сприяла розвитку векторного і тензорного числень. Проте із-за абстрактного викладу і надзвичайної термінології вигадування було малодоступним. У «Підручнику арифметики» (1861) Р. зробив спробу строгого викладу арифметики цілих чисел і з'ясував при цьому роль індуктивних визначень. В області фізики Р. належать роботи по акустиці і магнітній взаємодії струмів. Загальні ідеї Р. про абстрактні векторні простори привели його до відкриття важливого положення — можливості розглядати колірні відчуття як тривимірні вектори, що лежить в основі сучасного учення про кольорі . Їм встановлені (1853) закони складання кольорів. Р. склав (1875) повний словник до гімнів Рігведи (пам'ятнику староіндійської літератури).
Соч.: Gesammelte mathematische und physikalische Werke, Bd 1—3, Lpz., 1894—1911.
Літ.: Клейн Ф., Лекції про розвиток математики в 19 столітті, пер.(переведення) з йому.(німецький), ч. 1, М. — Л., 1937.
