Готтентотськие мови, мови, поширені в Намібії і в північних районах ЮАР(Південно-африканська Республіка). На Р. я. говорить близько 80 тис. чіл. (1967). По класифікації англійського дослідника Е. О. Вестфаля, Р. я. разом з мовами сандаве складають єдиний мовний союз. Р. я. включають: групу який з мовами нама, кора, гріква; мова науру (нарон); групу кве з мовами деміса, чумакве — шуакве; групу чу з мовами хиочувау і хайчувау. Багато Р. я. зникли (наприклад, кора, гріква). Мова сандаве поширена в континентальній Танзанії, в районі Кондоа (близько 30 тис. чіл., 1967). Р. я. і сандаве є близько родинними мовами як по фонетичної, граматичної буд, так і по корнеслову. Фонетичних буд характеризуються наявністю двуфокусних приголосних. т.з. клацаючих звуків: дентального /, палатоальвеолярних ! і ¹, латеральних /// і //. Морфологічні особливості: три роди (чоловічий, жіночий загальний), три числа (єдине, подвійне, множинне), два відмінки (прямій — суб'єктний, непрямий — об'єктний). Наприклад, в мові нама: kxoe-b — «чоловік», kxoe-s — «жінка», kxoe-i — «людина»; kxoe-kxa — «два чоловіки», kxoe-ra — «дві жінки» і «дві люди»; kxoe-ku — «чоловіки», kxoe-ti — «жінки», kxoe-n — «люди». Порядок слів: суб'єкт — об'єкт — предикат.
Німецький лінгвіст К. Майнхоф рахував Р. я. хамітськимі. Американський учений Дж. Грінберг відносить Р. я. разом з мовами бушменів до койсанськой групи.
Літ.: Ольдерогге Д. А., Мови і писемності народів Африки, в кн.: Народи Африки, М., 1954; Meinhof С., Lehrbuch der Nama-sprache, Ст, 1909; Trubetzkoy N., Zur Phonetik der Hottentottensprache, «Anthropos», 1939, Bd 34; Westphal E.o., The non-bantu languages of Southern Africa, в кн.: Handbook of African languages, pt 3, Oxf., 1956; Greenberg J. Н., The languages of Africa, «International Journal of American Linguistics», 1963, v. 29 № 1.
