Гостінський Отакар
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гостінський Отакар

Гостінський (Hostinský) Отакар (2.1.1847, Мартіневес, — 19.1.1910, Прага), чеський історик музики, естет, музичний критик і громадський діяч. Вивчав право і філософію в Празькому університеті (1865—66), естетику в Мюнхенському (1867—68); композицією і музичною теорією займався самостійно, потім брав уроки у композитора Б. Сметани. У 1869—74 виступав як музичний критик і редактор в чеських і німецьких музичних журналах. У 1873—77 жив в Германії і Італії. З 1877 викладав в Празі: естетику в університеті (з 1892 професор), історію музики — в консерваторії (1882—86). Р. — основоположник чеської музично-історичної науки. У своїх дослідженнях по музичній естетиці, історії чеської музики боровся за демократичну спрямованість і національну самобутність чеської музичної культури. Написав роботи о Б. Сметані (виступав як активний пропагандист його творчості), А. Дворжаке, З. Фібіхе, Ст Томашеке, Р. Вагнері, До. Ст Глюку, Р. Берліозі; про слов'янські народні пісні і танці, чеській світській народній пісні 16 ст і багатьох ін. Автор фортепіанних п'єс, пісень, ескізів до опер «Електра» і «Конрад Валленрод».

  Літ.: Nejedlý Z., Otakar Hostinský, [2 vyd.], Praha, 1955.