Горюшкин Микола Іванович [18.11 (1.12). 1915, с. Шарапкино Ровеньковського району, нині Ворошиловградською обл., — 12.11.1945], двічі Герою Радянського Союза (10.1.1944 і 10.4.1945),майор (1945). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї шахтаря і сам був шахтарем. З 1937 в Радянській Армії. Закінчив Урюпінськоє військово-піхотне училище (1941). З липня 1941 брав участь у Великій Вітчизняній війні 1941—45 на Південно-західному, Брянськом, Центральному, Воронежському і ін. фронтах, командував взводом, ротою, мотострілковим батальйоном, з квітня 1945 заступник командира 22-ої гвардійської мотострілкової бригади. Відрізнився при форсуванні рр. Дніпро і Одер і утриманні плацдармів на їх західних берегах, за що двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського і медалями. Бюст Р. встановлений в р. Свердловську Ворошиловградської області.
