Городові козаки, козаки, що несли гарнізонну і пограничну службу на укріплених лініях по південних і східних кордонах Російської держави в 15—17 вв.(століття) Уряд залучав козаків на службу, знаючи їх сміливість і навики у військовій справі, а також для заселення околиць. Їм платили платню і наділяли землею. У козаків, що поступили на службу загонами (станицями), зберігалися їх виборні отамани, що підкорялися козацькому голові або городовому воєводі. Р. до. служили на конях, зі своєю зброєю і запасами. Чисельність Р. до. визначалася в 5—6 тис. чоловік; до 80-м-коду рр. 17 ст зросла до 7 тис. У 18 ст Р. до. увійшли до складу однодворців.
Літ.: Чернов А. Ст, Озброєні сили Російської держави в XV — XVII вв.(століття), М., 1954.
