Горобців Яків Зіновьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Горобців Яків Зіновьевіч

Горобців Яків Зіновьевіч (партійна кличка — Василь) [5(17) .11.1885, Васильків, нині Київської області, — вересень 1919, Курськ], учасник революційного руху і боротьби за встановлення Радянської влади в Нижньому Новгороді. Член Комуністичної партії з 1907. Народився в сім'ї фельдшера. У 1910 закінчив Одеську зуботехнічеськую школу. У революційному русі з 1902. Партійну роботу вів в Білій Церкві, Одесі, Києві, Саратові, Нижньому Новгороді. Піддавався арештам і засланням. З березня 1917 секретар Канавінського (Нижній Новгород) комітету РСДРП (б). Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). У жовтневі дні 1917 начальник Канавінськой Червоній Гвардії, член Ніжегородського ВРК; загін червоногвардійців під його командуванням 29 жовтня (11 листопада) роззброїв батальйон юнкерів. З березня 1918 голова Ніжегородськой губернською ЧК, член губкома і губісполкома. У вересні 1919 ЦК РКП (б) направлено на партійну роботу до Воронежа, але по дорозі був схоплений білогвардійцями і убитий.

  Літ.: За владу Рад (Спогади учасників боротьби за Радянську владу в Ніжегородськой губернії). Горький, 1967, с. 9, 13.

  І. І. Саніна.