Горизонт (греч. horízon, родовий відмінок horízontos, від horízo — обмежую), частина земної поверхні, видима оком спостерігача на відкритій місцевості. Видимим Р. називають лінію, по якій піднебіння здається таким, що граничить із земною поверхнею ( мал. ). Дальність d видимого Р., тобто відстань до найбільш видалених видимих крапок земної поверхні, залежить від висоти h розташування спостерігача над рівнем навколишньої місцевості і її рельєфу (у морі від висоти над рівнем морить) і виражається формулою:
(у формулі врахована середня рефракція ). Дальність видимого Р. збільшується із збільшенням висоти h (див. таблиці.).
Дальність (d) видимого горизонту
h ( м-код )
d ( км. )
h ( м-код )
d ( км. )
h ( м-код )
d ( км. )
1
2
3
4
5
6
7
8
3,8
5,4
6,6
7,7
8,6
9,4
10,1
10,8
9
10
20
30
40
50
60
70
11,5
12,1
17,1
21.0
24.2
27,1
29,7
32,0
80
90
100
200
300
400
500
600
34,3
36,3
38.3
54,2
66,3
76,6
85,6
93,8
Достеменний, або математичний, Р. — великий круг небесному сфери плоскість якого перпендикулярна до прямовисної лінії. Видимий Р. зазвичай лежить нижче за дійсний Р., кут d між ними називається пониженням горизонту.
Меридіан місця спостереження пересікає дійсний Р. в точках півночі (С.) і півдня (Ю.). Посередині між ними на Р. розташовані точки сходу (Ст) (праворуч від спостерігача, що стоїть лицем на північ) і заходу (З.) (зліва від нього); в точках Ст і З. горизонт перетинається з небесним екватором. Крапки С., Ст, Ю. і З. називаються головними точками Р.
