Гопак (укр., від гоп — вигук, вимовний під час танцю; звідси ж дієслова гопаті — топати, гопкаті — стрибати), український народний танець, головним чином чоловічий. Включає стрибки, прісядки, обертання, незрідка має величавий, героїчний характер. Пісенні і інструментальні мелодії Р. виконуються в народі і як самостійні музичні п'єси. Народні мелодії або жанр Р. використані в багатьох творах російських і українських композиторів — в операх «Травнева ніч» Рімського-корсакова, «Сорочинськая ярмарок» Мусоргського, «Мазепа» Чайковського, «Запоріжець за Дунаєм» Гулак-артемівського, «Енеїда» Лисенко, в балетах «Коник-горбоконик» Пуньі, «Тарас Бульба» Соловьева-сивого, «Гаяне» Хачатуряна, «Маруся Богуславка» Свечникова і ін. Назва Р. носить одна з частин симфонічної картини «Пам'яті Лесі Українки» Штогаренко.
