Голсуорси (Galsworthy) Джон (14.8.1867, Лондон, — 31.1.1933, там же), англійський письменник. Син юриста. Закінчив Оксфордський університет. Літературну діяльність почав як неоромантик (сб. «Чотири вітри», 1897; романи «Джослін», 1898, «Вілла Рубейн», 1900). Роман Р. «Острів фарисеїв» (1904) поклав початок серії соціально-побутових романів: «Садиба» (1907), «Братерство» (1909), «Патріций» (1911), «Фріленди» (1915). У романі «Темна квітка» (1913) тонко розкриті інтимні переживання. Одночасно Р. створив п'єси з гострими соціальними конфліктами: «Срібна коробка» (1906, видавництво 1909), «Боротьба» (1909), «Справедливість» (1910) і ін. Пізніше в Р. виникає ідея створення циклу про долі однієї буржуазної сім'ї — Форсайтов. Зародком циклу стала новела «Порятунок Форсайта» (1901), за якою послідував роман «Власник» (1906) — реалістична картина буржуазних вдач так званого вікторіанського періоду. Критика буржуазних родинних стосунків переростає тут у викриття всього власницького світу. За новелою «Останнє літо Форсайта» (1918) Р. пише романи «В петлі» (1920) і «Задається внайми» (1921), що склали разом з «Власником» і новелою «Пробудження» (1920) трилогію «Сага про Форсайтах» (1922). Потім народжується друга трилогія про Форсайтах — «Сучасна комедія», що складається з романів «Біла мавпа» (1924), «Срібна ложка» (1926), «Лебединий гімн» (1928) і новел «Ідилії» (1927) і «Зустрічі» (1927). До цього циклу примикає збірка розповідей «На форсайтськой біржі» (1930). Окремі члени цієї сім'ї з'являються і в третій трилогії Р. «Кінець глави», що складається з романів «дівчина-друг» (1931), «Квітуча пустеля» (1932) і «Через річку» (1933). Після 1-ої світової війни 1914—18 Р. написав декілька драм, у тому числі «Мертву хватку» (1920) і «Вірність» (1922). Хоча позиція Р. обмежена його вірою в непорушність буржуазних буд, вірність реалізму привела до того, що створена ним панорама правильно відобразила поступовий занепад англійської буржуазії. Але якщо в довоєнний період у вигадуваннях Р. піддавався критиці головним чином хижацький егоїзм Форсайтов, то після війни письменник особливо відзначає втрату молодим поколінням буржуазії твердих етичних засад і невміння зрозуміти дійсність. На формування його художнього методу вирішальний вплив зробили Ч. Діккенс і В. Теккерей, Р. Мопассан, І. С. Тургенев, Л. Н. Толстой; у драмі — Г. Ібсен і Г. Гауптман. Виступаючи і як публіцист, Р. виражав гуманістичні погляди, а в своїх критичних статтях розвивав принципи реалізму («Готель спокою», «Канделябра»). Нобелівська премія (1932).
Соч.: Works, v. 1—30, L., 1923—36; Letters. 1900—1932, ed. by E. Garnett, L., 1934: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т. 1—12, Л., 1929; Собр. соч.(вигадування), т. 1—16, М., 1962; Сага про Форсайтах, т. 1—2, М., 1956: Новели, М., 1957; Драми і комедії, М., 1956.
Літ.: Історія англійської літератури, т. 3, М., 1958: Аникст А. А., Історія англійської літератури, М., 1956; Дьяконова Н. Я., Джон Голсуорси. 1867—1933, Л. — М., 1960; Воропанова М. І., Джон Голсуорси, Красноярськ, 1968; Джон Голсуорси. Біобібліографіч. покажчик, сост. І. М. Льовідова, М., 1958; Marrot Н., The life and letters of John Galsworthy, L., 1935: його ж, A bibliography of the works of John Galsworthy, L., 1928; Sauter R., Galsworthy, the man. An intimate portrait, L., 1967.
