Головачі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Головачі

Головачі, керчаковиє, бички-рогатки (Cottidae), сімейство риб загону ськорпенообразних. Голова велика, спинних плавників 2 (перший коротше другого), тіло голе, але незрідка з кістковими пластинками або шишками. Деякі досягають довжиною 60—75 см, важать декілька кг ; є і карликові види довжиною 5—6 див. Близько 200 видів, що відносяться до 60 пологів; найчисленніша по кількості видів група риб у фауні СРСР (біля 100 видів). Поширені головним чином в помірних і холодних морях і прісних водах Північної півкулі; у Південному — лише 2 види (роду Antipodocottus). Представник морських П. — європейський керчак (Myoxocephalus scorpius), зазвичай завдовжки до 25 см, многочислен в прибережній зоні Баренцева і Білого Морея, харчується різними безхребетними і рибою; нерест зимою, самець охороняє кладку ікри. Четирехрогий бичок, або рогатка (М. quadricornis), мешкає в солоноватих прибережних водах, поширений кругополярно; у крупних озерах Євразії і Північної Америки утворює реліктові прісноводі форми. Представник прісноводих П. — звичайний П. (Cottus gobio), завдовжки до 12 см, населяє річки і озера Європи (від Північних Піренєєв до Уральського хребта). Служить їжею щуці, форелі, миневі; сам поїдає ікру цих риб; харчується також різними безхребетними. Нерест зимою і весною, самець охороняє ікру. У озері Байкал мешкає 24 ендемічних вигляду П.-широколобок (їх інколи виділяють в окреме сімейство). Морські П. мають деяке промислове значення.

  А. В. Нєєлов