Годованец Микита Павлович [р. 14(26) .9.1893, с. Вікніно, нині Бершадського району Вінницької області], український радянський поет-байкар. Народився в селянській сім'ї. Був вчителем. Друкуватися почав в 1917. У 1927 вийшла збірка байок «Бідняк Клим», потім збірки «Парася на заупокійній службі» (1929), «Довгоносики» (1930), «Трактор і Рало» (1931), «Байки» (1932), в яких освітлювали злободенні теми з життя українського села періоду колективізації. Р. належать переведення і перепеви байок Д. Бедного (1920), байок Езопа (збірка «Река мудрості», 1964), Леонардо да Вінчі, Федра і Бабрія (1967), байок І. Красицкого (1969), Лафонтена і ін.
Соч.: Байки, [вступ. ст. П. Сліпчука], До., 1957; Байки, т. 1—2, [вступ. ст. І. Дузя], До., 1968; Байки i прітчi, Львiв, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Соловей в курнику, М., 1960.
Літ.: Петров Ю., Байкар Мікита Годованець. До., 1963.
