Говоров Леонід Олександрович [10(22) .2.1897, село Бутирки, нині області Кировськой, — 19.3.1955, Москва], Маршал Радянського Союза (1944), Герою Радянського Союза (27.1.1945). Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї селянина. З 1916 в армії, закінчив Константіновськоє артилерійське училище (1917). У жовтні 1918 мобілізований в колчаківську армію, підпоручик. У жовтні 1919 біг до Томська і брав участь в повстанні проти білогвардійців. У січні 1920 добровільно вступив в Червону Армію, учасник Громадянської війни на посаді командира артилерійського дивізіону. Закінчив Артилерійські курси удосконалення (1926), Вищі академічні курси (1930), Військову академію ним. Фрунзе (1933) і Академію Генштабу (1938). У 1938—39 старший викладач і доцент Артилерійської академії ним. Дзержинского. Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 — начальник штабу артилерії 7-ої армії, потім заступник генерала-інспектора артилерії. У травні — липні 1941 начальник Артилерійської академії ним. Дзержинского. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 з 22 липня 1941 начальник артилерії Західного напряму, потім Резервного фронту. З 18 жовтня 1941 командував 5-ою армією, що брала участь в битві під Москвою. З 25 квітня 1942 командував Ленінградською групою військ, а з червня 1942 до травня 1945 військами Ленінградського фронту (у лютому — березні 1945 одночасно командуючий військами 2-го Прибалтійського фронту). Після війни командувач військами Ленінградського військового округу, головний інспектор сухопутних військ, з 1948 командувач військами ППО(протиповітряна оборона) країни і заступник військового міністра. З травня 1954 головнокомандуючий військами ППО(протиповітряна оборона) країни і заступник міністра оборони. Кандидат в член ЦК КПРС з 1952. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом «Перемога», 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри і орденом Червоної Зірки, 3 іноземними орденами, а також медалями. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: У боях за місто Леніна. Статті. 1941—45, Л., 1945.
