Гобіно (Gobineau) Жозеф Артюр де (14.7.1816, біля Парижа, — 13.10.1882, Турін), французький соціолог, письменник і публіцист, один із засновників расистської теорії і расово-антропологічної школи в соціології. У 1849—77 на дипломатичній службі. У основній праці «Про нерівність людських рас» (1853—1855) намагався обгрунтувати необхідність існування пануючої еліти і висунув реакційну теорію, по якій нерівність, пов'язана з расовими відмінностями (біла — арійська, жовта і чорна раси), і витікаюча з нього боротьба рас є рушійною силою розвитку народів. По Р., найбільш здібною до культурного розвитку є біла раса, особливо її герм.(німецький) гілка. Прагнучи до розширення свого впливу, біла раса змішується з ін. расами, що, по Р., веде до зниження се здібностей і культури. Це приводить до втраті вищими расами пануючого положення і виникненню демократії, яку Р. вважав гіршою формою держави.
Р. — автор етнографічних робіт по Сходу, йому належить одне з перших досліджень бабізма, а також літературні і літературно-критичні твори, ряд яких перекладений російською мовою («Століття відродження», 1913; «Кандагарськие коханці», 1923; «Великий чародій», 1926).
Соч.: Histoire des Perses, t. 1—2, P., 1869; Essai sur l''inégalité des «aces humaines, 2 éd., t, 1—2, P., 1884; Les religions et les philosophies dans l''asie centrale, 6 éd., P., 1957; Lettres persanes, P., 1957; Nouvelles, t. 1—2, P., 1956.
Літ.: Comte Joseph-arthur de Gobineau, Brux., 1966.
