Глінка Федір Миколайович [8(19) .6.1786, маєток Сутоки, нині Смоленська область, — 11(23) .2.1880, Тверь], російський поет, публіцист. Брат С. Н. Глінки . Закінчив 1-й кадетський корпус в 1802. Учасник Вітчизняної війни 1812, описаною їм в «Листах російського офіцера» (1815—16). Діяльний член таємних декабристських організацій — «Союзу порятунку», потім «Союзу благоденствування». У 1819—25 голова Вольного суспільства любителів російської словесності . Після поразки повстання декабристів засланий до Петрозаводська (до 1830), де вивчав етнографію і фольклор Карелії. Автор поем (1828—30) «Дева карельських лісів» і «Карелія». Цивільна лірика Р., що носила декабристський характер, забарвлена сентиментальними і біблейськими мотивами. Вірші «Трійка» («Ось мчиться трійка молодецька», 1824), «В'язень» («Не чутно шуму міського», 1831) стали популярними піснями. «Нариси Бородінського битви» (1839) позитивно оцінені Ст Р. Белінським. З кінця 30-х рр. Р. співробітничав в журналі «Моськвітянін». Його «Духовні вірші» (1839), поеми «Іов» (1859) і «Таємнича крапля» (1861) пройняті містицизмом.
Соч.: Вигадування, т. 1—3, М., 1869—72; Вірші. Вступ. ст., підготовка тексту і прим.(примітка) Ст Р. Базанова, Л., 1961.
Літ.: Белінський Ст Р., Нариси Бородінського битви..., Полн. собр. соч.(вигадування), т. 3, М., 1953: Базанов Ст Р., Поетична спадщина Ф. Глінки (10—30-і рр. XIX ст), Петрозаводськ, 1950; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
