Глухар (птиця сем. тетеруках)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Глухар (птиця сем. тетеруках)

Глухар (Tetrao urogallus), птиця сімейства тетеруках загону курячих. Самці важать в середньому 4100 г , самки — 2000 г . У самців верх голови, шия і спина сірі з темним малюнком, крила коричневі, зоб чорний із зеленим металевим блиском, низ тіла темний з крупними білими плямами. Оперення самки з поперечними темними і іржавинно-охристими смугами. Осіла птиця, але інколи здійснює сезонну кочівлю. Населяє хвойні, змішані і листяні ліси Європи і Азії (у Сибіру на Ст до Західного Забайкалья, Олекмінська і Вілюйська). Область поширення і кількість Р. за останніх 100—200 років сильно скоротилися, місцями він зник. У Великобританії до середини 18 ст Р. був винищений, потім в 1837 завезений туди з Швеції і прижився. У СРСР Р. у міру вирубки лісів відступає до С., у ряді областей на Ю. лісової зони (Курська, Воронежська, Тульська і ін.) зник повністю. Полігами. У шлюбний період з року в рік збираються на одні і ті ж місця — токовіща. Токують (у березні — травні) на землі і на деревах; інколи токують влітку, восени і навіть взимку. Гніздо на землі, в кладці 6—8, зрідка до 12—16 яєць. Насиджує лише самка, 25—28 днів. Їжа — влітку втечі, квіти, нирки, ягоди, у пташенят — комахи, павуки; восени — хвоя модрини, взимку — соснова і ялинова хвоя, нирки. Об'єкт спортивною, місцями промислового полювання.

  Літ.: Киріков С. Ст, Род глухарі, в кн.: Птиці Радянського Союзу, під ред. Г. П. ЦДементьева і Н. А. Гладкова, т. 4, М., 1952; Теплов Ст П., Глухар в Печерсько-иличськом заповіднику, в кн.: Тр. Печерсько-иличського заповідника, ст 4, ч. 1, М., 1947; Семенов-Тян-Шанський О. І., Екологія птиць тетеруків, в кн.: Тр. Лапландського гос.(державний) заповідника, ст 5, М., 1960.

  А. М. Суділовськая.