Глазунов Василь Опанасович [20.12.1895(1.1.1896), село Варваровка, нині Саратовською обл., — 26.6.1967, Москва], генерал-лейтенант (1944), двічі Герою Радянського Союза (19.3.1944 і 6.4.1945). Член КПРС з 1926. Народився в селянській сім'ї. У армії з 1915, брав участь в 1-ій світовій війні в чині рядового і молодшого унтер-офіцера. У Радянській Армії з липня 1918, брав участь в Громадянській війні в Туркестані, командував взводом, ротою, батальйоном. Закінчив курси «Постріл» (1929), курси удосконалення начскладу (1941), курси при Академії Генштабу (1950). Під час Великої Вітчизняної війни брав участь в боях на Південно-західному, 3-м-код Українському і 1-м-код Білоруському фронтах, командував повітряно-десантним корпусом (червень — серпень 1941), повітряно-десантними військами (вересень 1941 — серпень 1943), був заступником командира корпусу, а з листопада 1943 по вересень 1944 командиром 4-го гвардійського стрілецького корпусу. Після війни командир з'єднання, генерал-інспектор повітряно-десантних військ, помічник командувача військами військового округу. З 1954 в запасі. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ій мірі, Кутузова 2-ої міри, Червоної Зірки і медалями.
