Гирін , Цзілінь, провінція в Північно-східному Китаї. Площа 183 тис. км 2 . Населення 12,5 млн. чоловік (1957), переважно китайці, а також корейці (6%) і маньчжури (3%). Адміністративний центр — м. Чанчунь.
Природа. Південно-східна частина Р. зайнята Маньчжуро-корейськимі горами, що складаються з декількох ланцюгів висотою 500—1200 м-коду , розділених широкими густонаселеними улоговинами. Найбільша висота — 2744 м-код (р. Байтоушань). На З.-З.(північний захід) — плоска рівнина Сунляо. Клімат помірний, мусонний. Середня температура січня —17 °С, —20°С; липня 20 °С, 24 °С. Опадів в рік на рівнині 400—600 мм , в горах — до 1000 мм . На З.-З.(північний захід) залишки степів і лісостепів, значні території освоєні під землеробство; на Ю.-В.(південний схід), у горах, змішані і широколистяні ліси, що змінялися догори хвойними, займають близько 30% території Р.
Господарство. Р. — важливий промисловий район країни. Видобуток кам'яного вугілля (копальні Ляоюань), мідною (Тяньбаошань), свинцево-цинковою (Шицзуйцзи), залізняку, золота. Значні лісозаготівлі. Основа енергетики Р. — Финманьськая ГЕС(гідроелектростанція) на р. Сунгарі. За роки нардной влади, в період 1949—57, в Р. створено автобудування (центр Чанчунь, де за допомогою СРСР побудований найбільший в країні автозавод), чорна металургія (Тунхуа). Розвинені лісова, деревообробна, паперова промисловість; широко представлена хімічна промисловість, що розміщується в основному в р. Гирін . У сільському господарстві переважає землеробство. Основні продовольчі культури: кукурудза, просо, гаолян; з технічних — соя і цукровий буряк. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, коней, маралів. Збір женьшеня.
Я. М. Бергер.
Історичний нарис. В давнину на території провінції Р. мешкали тунгуські племена. У 8—13 вв.(століття) велика частина її входила послідовно до складу держав: тунгуського Бохай, киданьського Ляо, чжурчженьського Цзінь. У 1234 вона була завойована монголами, які потім захопили і Китай. Після знищення монгольського панування в Китаї в 2-ій половині 14 ст південна частина території Р. перейшла під владу китайців, а її останні райони залишалися під владою монгольських і тунгуських племен. На початку 17 ст території Р. знаходилася повністю під владою маньчжур, які в середині 17 ст завоювали і Китай. При маньчжурській династії Цин (1644—1911) Р. і ін. провінції Маньчжурії вважалися доменом маньчжурського будинку. Населення її протягом довгого часу було нечисленним, переселення туди китайців заборонялося аж до 60-х рр. 19 ст У 2-ій половині 19 ст почалося заселення Р. китайцями, що супроводилося значним збільшенням площі оброблюваних земель. Розвитку економіки Р. сприяла споруда Росією в 1903 Китайсько-східну ж. д.(залізниця) Після окупації японцями Маньчжурії в 1931 і створення маріонеткової держави Маньчжоу-Го кращі землі Р. були захоплені японськими колонізаторами. У серпні 1945 Р. була звільнена від японських окупантів Радянською Армією. У 1946—48 велика частина території Р. виявилася під владою гоміньдановцев. У березні — вересні 1948 провінція Р. була повністю звільнена від гоміньдановських військ Народно-визвольною армією Китаю.
