Гильом де Машо (Guillaume de Machaut; відомий також під латинським ім'ям Guillelmus de Mascandio) (близько 1300, Машо, Арденни, — 1377), французький поет і композитор. Засновник школи ріторіков, канонізатор поетичних форм у французькій поезії 14 ст Поетична творчість Р. де М. пов'язано із зростанням міської культури і книжковою ученістю. Кращий твір — «Книга про що дійсно стався» (1365) — роман у віршах зі вставними прозаїчними листами про любов старезного поета до молодої дівчини. Серед ін. творів Р. де М. — поема «Суд короля Наварри» (1349), римована хроніка «Узяття Александрії» (близько 1370), поема «Пастушачі часи» з описом музичних інструментів 14 ст Представник «Ars nova» («Нового мистецтва») — передового напряму в музиці Раннього Відродження, Р. де М. поряд з церковними вигадуваннями (мотети, перша в історії музики меса) створив багаточисельні пісні (віреле, балади, рондо) з інструментальним супроводом, в яких зв'язав музично-поетичними традиції труверів з новим поліфонічним мистецтвом.
Соч.: Œuvres, v. 1—3, P., 1908—21; Poésies lyriques, publ. par V. Chichmarev, t. 1—2, P. [1909].
Літ.: Шишмарев Ст Ф., Лірика і лірики пізнього середньовіччя, Париж, 1911; Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 170, 172—76, 179; Prioult A., Un poète voyageur Guillaume de Machaut et la «Reise» de Jean l''aveugle roi de Bohême, en 1328—29, «Les lettres romanes», 1950, t. 4, р. 3—39; Machabey A., Guillaume de Machaut, v. 1—2, P., 1955.