Гилмор Мері
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гилмор Мері

Гилмор (Gilmore) Мері (16.8.1865, біля р. Гоулберн, Новий Південний Уельс, — 3.12.1962, Сідней), австралійська поетеса. Захопившись ідеями соціаліста-утопіста В. Лейна, Р. брала участь в підставі комуни «Нова Австралія» (1893—99) в Парагваї. Протягом 23 років працювала в профспілковій газеті «Уоркер» («Worker»). Писала про жіночу і материнську любов, про радощі і хвилювання родинного життя (збірка «В сім'ї і інші вірші», 1910). У поезії Р. виникає Австралія, овіяна оповідями аборигенів, зі своєрідним ландшафтом, з жалем трудового народу, з боротьбою мужніх людей за соціальну справедливість. Збірки: «Пристрасне серце» (1918), «Критий віз» (1925), «Дикий лебідь» (1930), «Під Уїлгамі» (1932), «За батьківщину Австралію» (1945) і ін. Ради профспілок Мельбурну, Брісбена і Ньюкасла заснували в 1964 премії ім. Гилмор за кращі літературні твори.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): [Вірші], «Іноземна література», 1957 № 8; [Вірші], у збірці: Поезія Австралії, М., 1967.

  Літ.: Меррей-Сміт С., Стара діячка австралійської літератури, «Іноземна література», 1957 № 8; Lawson S., Mary Gilmore, Melb. — [а. о.], 1966.

  Л. М. Касаткина.