Герцог (йому. Herzog), у древніх германців виборний військовий вождь племені (лат. dux); у Західній. Європі в період раннього середньовіччя — племінний князь, в період феодальної роздробленості — крупний територіальний володар (у системі військово-ленної ієрархії Р. займали друге місце після короля); з ліквідацією феодальної роздробленості — один з вищих дворянських титулів.
