Геофон (від гео. і .фон ), приймач звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори. Р. є коробкою, усередині якої пружно закріплена важка маса між двома тонкими гнучкими металевими пластинками. Звукові коливання, що поширюються в грунті, приводять в рух дотичний з грунтом корпус коробки, тоді як важка маса унаслідок інерції залишається нерухомою. У ранніх конструкціях Р. інертна маса кріпилася на діафрагму, що розділяла внутрішність коробки на 2 відсіки ( мал. 1 ); переміщення діафрагми відносно корпусу викликали по обидві сторони діафрагми що чергуються стискування і розрідження, які через трубки передавалися до вух спостерігача. Сучасні Р. (сейсмографи розвідувальні) забезпечені електромеханічними перетворювачами, за допомогою яких коливання грунту перетворяться в коливання електричного струму ( мал. 2 ), підсилювачем і реєструючим шлейфовим осцилографом . Р. користуються при акустичній розвідці гірських порід, у військовій справі для прослухування саперних робіт, а також в роботах рятувальників. Часто застосовуються Р., що діють на принципі вібрографа. Р., в якому основним елементом уловлювання звукових хвиль певної довжини є кристал п'єзокварцу, називається пьезогеофоном .
