Геологічна зйомка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Геологічна зйомка

Геологічна зйомка , комплекс польових геологічних досліджень, вироблюваних з метою складання геологічних карт і виявлення перспектив територій відносно корисних копалини. Р. с. полягає у вивченні природних і штучних оголень (виходів на поверхню) гірських порід (визначення їх складу, походження, віку, форм залягання); потім на топографічну карту наносяться кордони поширення цих порід. Р. с. супроводиться збором зразків порід, мінералів і скам'янілостей. Проводиться згідно з інструкціями, затвердженим Міністерством геології СРСР. Характер досліджень залежить від масштабу зйомки. Розрізняють мелко-, середньо-, великомасштабні, а також детальні зйомки.

загрузка...

  Дрібномасштабна Р. с. (1:1000000, 1:500000) виробляється шляхом спостережень уздовж окремих ходів (маршрутів) що направляються по найбільш голих ділянках. Результати зйомки доповнюються геологічним дешифруванням аерофотознімків.

  Середньомасштабна Р. с. (1:200000, 1:100000) є основним виглядом геологічного картірованія як всієї території СРСР, так і важливих в економічних відносинах районів. Проводиться з метою вивчення найголовніших меж геологічної будови території і прогнозної оцінки корисних копалини. Характеризується площадковими дослідженнями, що супроводжуються проходкою канав, шурфів, бурових свердловин і геологічним дешифруванням аерофотознімків. Пошуки ведуться комплексно на всі види корисних копалини.

  Великомасштабна Р. с. (1:50000, 1:25000) проводиться в гірничо-промислових районах, в районах, перспективність яких відносно корисних копалини встановлена попередніми дослідженнями, а також в районах з.-х.(сільськогосподарський) освоєння, житлового і промислового будівництва. В результаті великомасштабної Р. с. намічаються ділянки можливих родовищ корисних копалини, на яких ведуться подальші детальні пошукові і розвідувальні роботи, і дається первинна оцінка виявлених корисних копалини. У великомасштабній зйомці застосовуються геофизичні і геохімічні методи і геологічне дешифрування аерофотознімків. У районах, де природних оголень недостатньо, для розтину корінних порід застосовуються гірські вироблення і бурові свердловини.

  Детальна Р. с. (1:10000 і більше) виробляється на площі родовищ корисних копалини, а також в районах інженерно-геологічних досліджень і досліджень по водопостачанню і меліорації. Зйомка супроводиться складанням великої кількості розрізів, погорізонтних планів і зарисовок, моделей і блок-діаграм.

  Характер Р. с. залежить від масштабу, цілей і умов. Найбільшим поширенням користуються маршрутна, площадкова і інструментальна зйомки. Маршрутна Р. с. полягає в пересіченні району робіт маршрутами, велика частина яких розташовується вкрест випрали порід або складчастих структур. Маршрутні спостереження наносяться на топографічну основу або на аерофотознімки. Геологічна будова території, увязненій між маршрутами, встановлюється інтерполяцією матеріалів по суміжних маршрутах і за допомогою дешифрування аерофотознімків. Пункти спостережень і геологічні об'єкти наносять на топографічну основу окомірний, в залісненій місцевості — окомірною зйомкою. При площадковий Р. с. точками спостереження покривається вся територія зйомки. Густина їх залежить від масштабу зйомки, складності геологічної будови, голої, ясності зображення геологічних об'єктів на аерофотознімках. Спостереження проводяться також по маршрутах, направлених як впоперек тектонічних структур, так і по їх випрало. Інструментальна Р. с. застосовується починаючи від масштабу 1:10000 і більше і відрізняється від площадкової лише тим, що геологічні об'єкти наносять на топографічну основу за допомогою інструментів. Перед зйомкою вивчають всі оголення і вироблення, в опорних пунктах розставляють репери (зазвичай кілочки). Опорними пунктами можуть бути контакти з інтрузивними породами, кордони між свитами, що маркірують горизонти, рудні тіла, розриви і т.п. Геологічні кордони на території між опорними точками просліджуються і наносяться на топографічну основу, крім того, і полуїнструментально. При цьому використовуються аерофотознімки і зарисовки гірських вироблень.

  Отримала розвиток глибинна Р. с., така, що має на меті виявлення геологічної будови товщі земної кори значної потужності, а також складання геологічної карти якої-небудь структурної поверхні, що знаходиться на великій глибині від поверхні Землі наприклад поверхні тектонічної незгоди, кристалічного фундаменту платформи, древньої кори вивітрювання і ін. Глибинна Р. с. виробляється за допомогою геофизичних і геохімічних методів, буріння свердловин, геоморфологичеського аналізу, вивчення аерофотознімків і ін.

  До Великої Жовтневої соціалістичної революції Р. с. було покрито 10,25% площ Росії. За роки Радянської влади Р. с. покрита вся територія СРСР. Мелко- і середньомасштабні Р. с. здійснюються Міністерством геології СРСР, великомасштабні зйомки — також міністерствами нафтової і вугільної промисловості, промисловості кольорових і чорних металів і ін. організаціями.

  Літ.: Інструкція по організації і виробництву геолого-знімальніх робіт в масштабі 1:1000000 і 1:500000, М., 1955; Інструкція по організації і виробництву геолого-знімальніх робіт в масштабі 1:200000 і 1:100000, М., 1955; Основні положення організації і виробництва геолого-знімальніх робіт масштабів 1:50000 (1:25000), М., 1968; Міхайлов А. E., Основи структурної геології і геологічного картірованія, 2 видавництва, М., 1967.

  А. Е. Міхайлов.