Геккерт Фріц
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Геккерт Фріц

Геккерт , Хеккерт (Heckert) Фріц (28.3.1884, Хемніц, — 7.4.1936, Москва), діяч німецького і міжнародного робочого руху. Робітник-каменяр. У 1902 вступив в Соціал-демократичну партію. У роки 1-ої світової війни 1914—18 лівий соціал-демократ. Один із засновників «Союзу спартака». За революційну діяльність був виключений в 1917 социал-шовіністамі з Соціал-демократичної партії; кайзерськими властями кинутий у в'язницю. В дні Листопадової революції 1918 очолював Раду робочих і солдатських депутатів м. Хемніца. Член КПГ з дня її підстави, член ЦК КПГ з 1919. Депутат рейхстагу в 1920 і в 1924—33. Входив в саксонський робочий уряд в 1923. Р. грав видну роль в герм.(німецький) профспілковому русі. Разом з Е. Тельманом провів велику роботу по перетворенню КПГ на бойову марксистсько-ленінську партію. Учасник 3-го і подальших конгресів Комінтерну. У 1921 зустрічався з В, І. Леніном. У 1928—35 канд.(кандидат) у член Президії ІККИ. Р. був член Ісполбюро Профінтерна (з 1920). Після арешту фашистами Е. Тельмана (березень 1933) продовжував активну боротьбу проти фашизму. Помер в Москві. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни. У ГДР(Німецька Демократична Республіка) заснована медаль Фріца Геккерта.

  Літ.: Pieck W., Fritz Heckert, в кн.: Die Internationale, 1936, Н. 3; Erkämpft das Menschenrecht. Lebensbilder und letzte Briefe antifaschistischer Widerstandskämpfer, B., 1958; Кüскlieh Е., «... einer der standhaftesten, rastlosesten und feurigsten Kämpfer für die Sache der Arbeiterklasse». F. Heckert, «Beiträge zur Geschichte der deutschen Arbeiterbewegung», 1968, H. 5, S. 847—57.

  П. Ст Поляків.