Геккерт , Хеккерт (Heckert) Фріц (28.3.1884, Хемніц, — 7.4.1936, Москва), діяч німецького і міжнародного робочого руху. Робітник-каменяр. У 1902 вступив в Соціал-демократичну партію. У роки 1-ої світової війни 1914—18 лівий соціал-демократ. Один із засновників «Союзу спартака». За революційну діяльність був виключений в 1917 социал-шовіністамі з Соціал-демократичної партії; кайзерськими властями кинутий у в'язницю. В дні Листопадової революції 1918 очолював Раду робочих і солдатських депутатів м. Хемніца. Член КПГ з дня її підстави, член ЦК КПГ з 1919. Депутат рейхстагу в 1920 і в 1924—33. Входив в саксонський робочий уряд в 1923. Р. грав видну роль в герм.(німецький) профспілковому русі. Разом з Е. Тельманом провів велику роботу по перетворенню КПГ на бойову марксистсько-ленінську партію. Учасник 3-го і подальших конгресів Комінтерну. У 1921 зустрічався з В, І. Леніном. У 1928—35 канд.(кандидат) у член Президії ІККИ. Р. був член Ісполбюро Профінтерна (з 1920). Після арешту фашистами Е. Тельмана (березень 1933) продовжував активну боротьбу проти фашизму. Помер в Москві. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни. У ГДР(Німецька Демократична Республіка) заснована медаль Фріца Геккерта.
Літ.: Pieck W., Fritz Heckert, в кн.: Die Internationale, 1936, Н. 3; Erkämpft das Menschenrecht. Lebensbilder und letzte Briefe antifaschistischer Widerstandskämpfer, B., 1958; Кüскlieh Е., «... einer der standhaftesten, rastlosesten und feurigsten Kämpfer für die Sache der Arbeiterklasse». F. Heckert, «Beiträge zur Geschichte der deutschen Arbeiterbewegung», 1968, H. 5, S. 847—57.
