Гейсен Марникс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гейсен Марникс

Гейсен (Gijsen) Марникс (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Ян Алберт Горіс, Goris) (р. 20.10.1899, Антверпен), бельгійський письменник, суспільних діяч. Пише фламандською мовою. Учасник фламандського національного руху. У перших віршах Р. поєднуються релігійні мотиви з ідеями античної філософії (збірка віршів експресіоністів «Будинок», 1925). У основі романа «Книга Іоахима Вавілонського» (1948) — містична концепція про духовний зв'язок сучасної людини з цивілізацією Древнього Вавілона. У романах «Телемак в селі» (1948), «Людина післязавтра дня» (1949), «Добро і зло» (1951), «Кішка на дереві» (1953), «Хармагедон» (1965) Р. показує виворіт буржуазної культури. Автор книги «Література Південних Нідерландів з 1830» (4 видавництва, 1951).

  Літ.: Goris R., Greshoff J., Marnix Gijsen, ''s-gravenhage, 1955; Verbeek G., Marnix Gijsen, Brugge, 1966; Lissens R. F., De vlaamse letterkunde van 1780 tot heden, Brussel — Amst.. [1967].