Гейгера - Мюллера лічильник
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гейгера - Мюллера лічильник

Гейгера — Мюллера лічильник , газорозрядний прилад для виявлення і дослідження різного роду радіоактивних і ін. іонізуючих випромінювань: а - і b -частіц, g -kвантов, світлових і рентгенівських квантів, часток високої енергії в космічних променях і на прискорювачах. Гамма-кванти реєструються Р. — М. с. по вторинних іонізуючих частках — фотоелектронам, комптонівським електронам (див. Комптон-ефект ), електронно-позитронним парам (див. Анігіляція і народження пар ); нейтрони реєструються по ядрах віддачі і продуктах ядерних реакцій, що виникають в газі лічильника.

  В Р. — М. с. робочий об'єм — газорозрядний проміжок з сильно неоднорідним електричним полем. Найчастіше застосовують лічильники з коаксіально розташованими циліндровими електродами: зовнішній циліндр — катод, тонка нитка, натягнута уздовж його осі, — анод ( мал. 1 ). Електроди поміщені в герметично замкнутий резервуар, наповнений яким-небудь газом до тиску 13—26 кн/м 2 (100—200 мм pm . ст .). До електродів лічильника прикладається напруга в декілька сотів в . На нитку подається знак + через опір R ( мал. 2 ). Якщо в робочому об'ємі лічильника немає вільних електронів, електричний розряд в нім не виникає. При попаданні в лічильник іонізуючої частки в газі утворюються вільні електрони, які рухаються до позитивно зарядженої нитки. Поблизу нитки напруженість електричного поля велика і електрони прискорюються настільки, що починають, у свою чергу іонізовать газ.(газета) В результаті у міру наближення до нитки число електронів лавиноподібно наростає. Виникає спалах коронного розряду і через лічильник тече струм. При чималому R (10 8 —10 10 W ) на нитці скупчується негативний заряд і різниця потенціалів між ниткою і катодом швидко падає, внаслідок чого розряд обривається. Після цього чутливість лічильника відновлюється через 10 -1 —10 -3 сік (час розрядки ємності З через опір R ). Такий великий час нечутливості незручний для багатьох вживань. Зважаючи на це несамогасящиеся лічильники, в яких гасіння розрядів забезпечується опором R , були витиснені лічильниками (запропоновані Тростом), що самогасилися, які до того ж стабільніші. У них завдяки спеціальному газовому наповненню (інертний газ з домішкою складних молекул, наприклад пари спирту, і невеликою домішкою галогенів — хлору, брому, йоду) розряд сам собою обривається навіть при малих опорах R . Час нечутливості лічильника, що самогаситься ~10 -4 сік .

  Електричні імпульси в зовнішньому ланцюзі, що виникають при спалахах розряду в Р., — М. с., посилюються і реєструються електромагнітним лічильником або перелічувальною схемою. На мал. 3 приведена рахункова характеристика Р. — М. с. — залежність числа N реєстрованих в одиницю часу імпульсів від прикладеної до лічильника напруги V . Робоча ділянка характеристики (плато) має протяжність від декількох десятків в до декількох сотів в . На плато число відліків практично дорівнює числу іонізующих часток, що потрапляють в лічильник.

  Р. — М. с. використовують в багатьох галузях фізики, в біології і медицині, в археології, геології і техніці.

  Літ.: Принципи і методи реєстрації елементарних часток, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963; Калашникова Ст І., Козодаєв М-коду, С., Детектори елементарних часток, М. 1966 (Експериментальні методи ядерної фізики, ч, 1).

Мал. 1. Схема скляного лічильника Гейгера — Мюллера: 1 — герметично запаяна скляна трубка; 2 — катод (тонкий шар міді на трубці з неіржавіючої сталі); 3 — виведення катода; 4 — анод (тонка натягнута нитка).

Мал. 2. Схема включення лічильника Гейгера — Мюллера.

Мал. 3. Рахункова характеристика лічильника Гейгера — Мюллера.