Гвардія Радянська , частини, з'єднання і об'єднання Радянських Озброєних Сил, що відрізнилися в боях під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Відповідно до вирішення Ставки Верховного Головнокомандування наказом наркома оборони № 308 (від 18 вересня 1941) 100-я, 127-я, 153-я і 161-я стрілецькі дивізії, що відрізнилися в серпні — вересні під Смоленськом, були перейменовані в 1-у, 2-у, 3-у і 4-у гвардійські. В ході війни бойовий досвід, військове майстерність, дисципліна, героїзм і організованість Р. с. служили зразком для всієї армії. Р. с. билася на вирішальних ділянках фронту. У битві під Москвою високий героїзм проявили воїни 316-ою і 78-ою стрілецьких дивізій, 4-ої танкової бригади і ін. частин, удостоєних звання гвардійських. Частинам і з'єднанням, удостоєним гвардійських звань, відповідно до постанови Президії Верховної Ради СРСР вручалися гвардійські прапори. 21 травня 1942 Указом Президії Верховного Ради СРСР для військовослужбовців гвардійських частин і з'єднань були введені гвардійські звання, встановлений нагрудний знак гвардії для носіння на правій стороні грудей. У червні 1943 затверджені гвардійські Червоні прапори для гвардійських армій і корпусів, а в лютому 1944 затверджені зразки гвардійських прапорів для частин і з'єднань ВМФ(військово-морський флот). Р. с. зіграла велику роль в Сталінградській битві 1942—43. Тут билися 1-я, 2-я і 3-я гвардійські армії, що проявили винятковий героїзм і мужність. Ряд армій (24-я, 66-я, 21-я і 62-я) отримали звання гвардійських і став іменуватися відповідно 4-ій, 5-ій, 6-ій і 8-ій гвардійськими арміями. Гвардійські звання отримали також ряд танкових і механізованих корпусів і авіадивізій. Влітку 1943 з'явилися перші гвардійські танкові армії: 3-я і 5-я, що зіграли вирішальну роль в Курській битві. У наступальних операціях 1943—45 гвардійських об'єднань і з'єднання діяли на напрямах головних ударів. До кінця війни в Р. с. налічувалося 11 загальновійськових і 6 танкових армій, 39 стрілецьких, 7 кавалерійських, 12 танкових, 9 механізованих і 13 авіаційних корпусів, 128 стрілецьких, 17 кавалерійських, 6 артилерійських, 47 авіаційних, 6 зенітно-артилерійських дивізій, 15 стрілецьких, 8 воздушнодесантних, 68 танкових, 42 мотострілкових і механізованих бригади і значна кількість ін. частин. Всім реактивним мінометним з'єднанням і частинам з моменту їх формування надавалося звання гвардійських.
Звання гвардійських було удостоєно багато бойових кораблів і частини ВМФ(військово-морський флот): на Північному флоті — підводні човни Д-3, С-56, Щ-402, М-72, М-171, М-174, К-22, Щ-422; на Балтійському Червонопрапорному флоті — есмінець «Віце-адмірал Дрізд», мінний загороджувач «Ока», тральщик «Гафель», ряд дивізіонів торпедних і сторожових катерів і катерних тральщиків, а також 1-я гвардійська морська артилерійська же.-д.(железнодорожний) Красносельськая Червонопрапорна бригада; на Чорноморському флоті — крейсери «Червоний Кавказ» і «Червоний Крим», есмінець «Кмітливий», тральщик «Захисник», сторожовий катер СЬК-065, підводні човни С-33, Щ-205, Т-215, М-35 і М-62; на Тихоокеанському флоті — мінний загороджувач «Охотськ», сторожові кораблі «Завірюха» і СЬКР-2, тральщики Т-278 і Т-281 і два дивізіони торпедних катерів; на Амурській флотилії — монітор «Свердлов», канонерські човни «Пролетар» і «Червона Зірка» і два загони бронекатерів. Були перетворені в гвардійських також багато частин і з'єднання авіації ППО(протиповітряна оборона) і ВМФ(військово-морський флот) і берегової оборони.
