Гафез
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гафез

Гафез (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Федір Захарьевіч Гаглойти) [р. 29.1(11.9) .1913, Баку], осетинський радянський письменник. Член КПРС з 1939. Народився в сім'ї робітника. Закінчив педагогічний інститут в 1950. Учасник Великої Вітчизняної війни. Перша збірка віршів «Акорди фандира» вийшов в 1940. Автор збірок віршів «Життя миле» (1948), «Світ» (1952), «Рідне вогнище» (1959). Популярні поеми Р. «Амінат» (1949), «Дубовий гай» (1956) що оспівують душевну красу трудівників Радянської Осетії. Виступає і як прозаїк (збірка розповідей «Лампочка Дзадж», 1961, роман «Здрастуйте, люди!", 1966). Відомий також як перекладач і критик.

  Соч.: Уацмистає, Сталінірі, 1955; Поемаєтає, Цхинвал, 1963.

  Літ.: Гафез, в кн.: Письменники Радянській Осетії. [Біобібліографіч. довідки], Сталінірі, 1957; Дзугаєв Р., Гафез, в кн.: Нарис історії осетинської радянської літератури, Орджонікідзе, 1967; Гафез С., Дзуццати Х., Хуссар Іристони фисджитає, Цхинвал, 1967.

  Х. Ардасенов.