Гаськар (Gascar) (псевдонім; справжнє прізвище Фурнье, Fournier) Пьер (р. 13.3.1916, Париж), французький письменник. П'ять років (з 1940) провів у фашистському полоні. Перша повість «божевільня» (1947). Написав роман «Майно» (1948), антифашистська повість «Годіна смерті» (1953, Гонкуровськая премія). У збірках новел «Звіри» (1953) і «Жінки» (1954) відчутно вплив натуралізму. Коли Р. історичний (книга нарисів «Відкритий Китай», 1955) і соціально гострозорий (роман «Зерно», 1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), тоді перед ним відкривається можливість реалістично відтворити характер молодої людини 30-х рр. (роман «Зелень вулиць», 1956) і умови життя країн Сходу (книга нарисів «Подорож до живих», 1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960); тоді його іронія влучно вражає міщан (п'єса «Марні кроки», 1958), колонізаторів (роман «Коралова мілина», 1958) і фашистів (роман «Втікач», 1961), а властива Р. символіка знаходить виразну силу (цикл розповідей «Сонячні», 1960). Гімн радості буття, чарівності дитинства і отроцтва звучить в романах «найкраще в життя» (1964) і «Чари» (1965). Г.-публицист роздумує про час поневолення Франції фашистською Німеччиною (етюд «Історія життя французьких пленних в Германії. 1939—1945», 1967).
Соч.: Les chiméres, P. [1968]; L''arche, P., 1971; Rimbaud et la Commune, P., 1971.
Літ.: Евніна Е. М., Сучасний французький роман. 1940—1960. М., 1962; Stil A., Pour le meilleur et pour le pire, «L''humanité», 1964, 23 avr.; його ж, La source, там же, 1965, 7 oct.; його ж, Monstres, merveilles, questions, там же, 1969, 6 mars, його ж, Les choses en sont la, «L''humanité», 1971, 25 mars.
