Гаршин Всеволод Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гаршин Всеволод Михайлович

Гаршин Всеволод Михайлович [2(14) .2.1855, маєток Приємна Доліна Бахмутського повіту, нині Донецька обл., — 24.3(5.4) .1888, Петербург], російський письменник. Батько Р. був офіцером, брав участь в Кримській війні 1853—56. У 1874 Р. поступив в Гірський інститут в Петербурзі. Почав друкуватися в 1876. Зближується з художниками-передвижниками, написав ряд статей про живопис. У 1877 пішов добровольцем на російсько-турецьку війну, був поранений, вироблений в офіцери. Військові враження Р. відбилися в розповідях «Чотири дні» (1877), «Боягуз» (1879), «Із спогадів рядового Іванова» (1883). Захоплюючись етичною силою солдатів, Р. засуджував війну з гуманістичних позицій. Трагедія жінки, вимушеної продавати себе, змальована в розповідях «Випадок» (1878), «Надія Миколаївна» (1885). Проблема дороги інтелігенції (буржуазне збагачення або виконане позбавлень служіння народові) поставлена в розповідях «Зустріч» (1879) і «Художники» (1879). «Attalea princeps» (1880) і «Червона квітка» (1883) — алегоричне зображення революційної жертвенності народников-семідесятников. Р. — майстер розповіді, що відрізняється емоційністю і філософською змістовністю, драматичною напруженістю, в чому позначився вплив Ф. М. Достоєвського. Р. звертався і до жанру казки, фантастичної новели, нарису. Шукання етичного ідеалу і нових форм масової літератури зближували творчість Р. з народними розповідями Л. Н. Толстого («Оповідь про гордий Агєє», 1886, «Сигнал», 1887), але до толстовської філософії непротивлення злу він відносився негативно. Володіючи загостреною вразливістю, Р. хворобливо чуйно реагував на суспільна несправедливість. У 1880, приголомшений стратою революціонера І. О. Млодецкого і невдачею при спробі заступитися за нього, Р. важко захворів, близько 2 років знаходився в психіатричній лікарні. Під час одного з припадків наклав на себе руки.

  Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування) у трьох томах, т. 3 — Листи. [Вступить. ст. і коммент. Ю. Р. Оксмана], 1934 [т. 1—2 не вийшли]; Соч., [вступ. ст. Р. Бялого], М. — Л., 1963; La guerre, P., 1897 (предісл. Ги де Мопассана).

  Літ.: Пам'яті Гаршина. Художньо-літературна збірка, СП(Збори постанов) Би, 1889; Короленко Ст Р., Ст М. Гаршин, Собр. соч.(вигадування), т. 5, М., 1953; Порудомінський Вл., Гаршин, М., 1962; Евнін Ф. І., Ф. М. Достоєвський і В. М. Гаршин, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. ОЛЯ», 1962, т. 21, в, 4; Бялий Р. А., Ст М. Гаршин, Л., 1969; Гургулова М., Творчеството на Ст М. Гаршин, [Софія], 1966; Історія російської літератури XIX ст Бібліографіч. покажчик, М. — Л., 1962.

  Н. І. Азарова.

Ст М. Гаршин.

Ст М. Гаршин. «Жаба-мандрівниця» (Москва, 1937). Ілл. Р. Никольського.