Гарбузов Микола Олександрович [23.6 (5.7) .1880, Москва, — 3.5.1955, там же], радянський музичний акустик і теоретик, доктор мистецтвознавства (1940). Закінчив Гірський інститут в Петербурзі (1906), музично-драматичне училище Московського філармонічного суспільства по класу композиції А. Н. Корещенко (1916). У 1921—31 очолював Державний інститут музичної науки (ГІМН). У 1923—51 професор (клас музичної акустики), в 1933—48 керівник акустичної лабораторії і декан історіко-теоретічного. факультету Московської консерваторії, в 1944—1945 керівник сектора музики в інституті історії мистецтв АН(Академія наук) СРСР. Основні роботи Р. присвячені проблемам гармонії і природи слухового сприйняття. Їм вперше експериментально доведена зонна природа слуху. Згідно цієї теорії, сприйняття висоти, гучності, тембру, ритміки, інтонаційних співвідношень відбувається в межах відомого кількісного діапазону, впродовж якого зберігається дана якість звуку. Р. розробив теорію многоосновності ладів і співзвучь, займався також питаннями російського народного багатоголосся, науковою систематизацією термінології по елементарній теорії музики. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Теорія многоосновності ладів і співзвучь, ч. 1—2, М., 1928—32; Про багатоголосся російської народної пісні, М. — Л., 1939; Староруське народне багатоголосся, М. — Л., 1948; Зонна природа звуковисотного слуху, М. — Л., 1948; Внутрішньозонний інтонаційний слух і методи його розвитку, М. — Л., 1951.
