Ганнібал Абрам Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ганнібал Абрам Петрович

Ганнібал Абрам (Ібрагим) Петрович [близько 1697, Лагон, Північна Ефіопія, — 14.5.1781, Суйда, нині Ленінгр. обл.], російський військовий інженер, генерал-аншеф (1759), прадід (по матері) А. С. Пушкіна. Син ефіопського князя, узятий турками заручником і в 1706 російським послом в Константинополі С. Рагузським перевезений до Москви. При хрещенні (1707) отримав ім'я Петра (по його хрещеному батьку Петру 1), але в документах до 1737 іменувався Абрамом Петровим, потім за ним закріпилося прізвище Р. В 1706—17 камердинер і секретар Петра 1. У 1717—23 виучувався військово-інженерній справі у Франції. Після повернення до Росії керував інженерними роботами в Кронштадті, на Ладозькому каналі і ін., викладав математику і інженерну справу. У 1726 написав книгу про військово-інженерне мистецтво. У 1727—31 в засланні в Сибіру. Висувався при Єлизаветі і займав крупні пости у військово-інженерному відомстві. З 1762 у відставці. Від другого браку з Х. Р. Шеберг народився дід А. С. Пушкина Осипнув Абрамович Р. А. С. Пушкин увічнив образ прадіда в повести «Арап Петра Великого».