Ганнушкин Петро Борисович [24.2 (8.3) .1875, село Новоселки Пронського повіту, нині Рязанською обл., — 23.2.1933, Москва], радянський психіатр. Закінчив медичний факультет Московського університету в 1898. Учень С. С. Корсакова і В. П. Сербського. З 1918 професор кафедри психіатрії Московського університету (з 1930 — 1-го Московського медичного інституту). Творець т. н. малій психіатрії (вчення про пограничні стани між психічною нормою і патологією і ін.) обгрунтував клінічні критерії відмежування конституційних психопатій. Брав участь в організації системи позалікарняної психіатричної допомоги в СРСР, розробляв питання викладання психіатрії, профілактики психічних хвороб. Створив крупну школу радянських психіатрів.
Соч.: Вибрані праці, М., 1964.
Літ.: Морозів Ст М., П. Б. Ганнушкин (До 20-ліття з дня смерті). «Журнал невропатології і психіатрії ним. С. С. Корсакова», 1953, т. 53, ст 12.
