Гальеюс (Gallegos) Ромуло (2.8.1884, Каракас, — 5.4.1969, там же), венесуельський державний і політичний діяч, письменник. У 1912—30 займався педагогічною діяльністю. У 1931—1936 в еміграції, головним чином в Іспанії. Повернувшись в країну в 1936, був міністром народної освіти, в 1937—40 депутат конгресу Венесуели. З 1941 — один з лідерів партії «Демократична дія». У грудні 1947 вибраний від цієї партії президентом Венесуели. уряд Р., що підвищив податки на доходи іноземних нафтових компаній, в листопаді 1948 було повалено в результаті державного перевороту, організованого монополіями США. У 1948—58 Р. знов в еміграції. У 1958 повернувся на батьківщину. Автор реалістичних романів: «Дена Барбара» (1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959), «Кантакларо» (1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966), «Канайма» (1935, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959), «Бідний негр» (1937 русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), що змальовують соціальні конфлікти венесуельського життя. У їх основі — своєрідна філософсько-художня концепція, згідно якої головна сила, рушійна розвитком суспільства, - боротьба варвара з цивілізацією. Велику роль в романах Р. грає натхненний образ природи. Р. — прибічник ненасильницьких методів перевлаштування суспільства.
Соч.: Obras completas, t. 1—2 [Madrid, 1958].
Літ.: Кутейщикова Ст Н., Роман Латинської Амеріки в XX ст, М., 1964; Dunham L., R. Gallegos..., Mex., 1957: Damboriena A., R. Gallegos в la problematica venezolana, Caracas, 1960; Massiani F., El hombre в la naturaieza venezolana en Romulo Gallegos, Caracas, 1964 (бібл. с. 221—24); «Revista nacional de cultura», 1969 № 188 (спец. №, посвящ. Р.).
